Паланка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:26, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Паланка, -ки, ж. 1) Небольшое укрѣпленіе, обнесенное частоколомъ. Рудч. ЧП. 252. Пот. III. 15. 2) У запорожцевъ: полковое укрѣпленіе, мѣсто пребыванія полковника съ другими должностными лицами полка, а также и округъ полковой. Рудч. ЧП. 252. Ходімо у паланку до військового судді, нехай він нас розсудить. Стор. І. 32. 3) Печь въ косарскомъ таборѣ.
