Равва Карина Владиславівна

База практики

Школа І-ІІІ ступенів №225 Оболонського району міста Києва

Сайт: https://school225.kiev.ua/

Моніторинг впровадження цифрових технологій у закладі освіти/освітній установі

Інтерв’ю з заступником директора з НВР

1. Як давно ваша школа почала використовувати цифрові технології в навчальному процесі, і що стало поштовхом до цього? (Відповідь: Ми почали активно впроваджувати цифрові технології приблизно п’ять років тому. Основним поштовхом стала необхідність адаптації до сучасного світу, де цифрова грамотність є невід'ємною частиною професійного і особистого життя кожної людини. Також вплинув досвід дистанційного навчання під час пандемії: це показало нам, що без цифрових інструментів сучасне навчання просто неможливе)
2. Які технології ви зараз використовуєте, і як вони допомагають у навчанні? (Відповідь: Ми використовуємо різноманітні інструменти: інтерактивні дошки, електронні підручники, освітні платформи та додатки для комунікації і управління процесом навчання. Наприклад, ми працюємо на базі системи Єдина Школа, що дозволяє зручно організовувати уроки, збирати та перевіряти домашні завдання. Крім того, застосовуємо освітні сервіси, такі як LearningApps і Kahoot, для інтерактивного навчання і підвищення залученості учнів)
3. Як цифрові технології впливають на успішність учнів? (Відповідь: Цифрові технології значно підвищують мотивацію і залученість учнів у процес навчання. Завдяки інтерактивним методам ми можемо поєднувати традиційний підхід із сучасними інструментами, що робить навчання більш цікавим і динамічним. Також технології дозволяють забезпечити індивідуальний підхід до кожного учня. Наприклад, деякі платформи дозволяють учням працювати в своєму темпі, що дуже корисно для тих, хто потребує більше часу на опанування матеріалу)
4. З якими викликами ви зіткнулися під час впровадження цифрових технологій у школі? (Відповідь: Одним із найбільших викликів була відсутність у частини викладачів та учнів необхідного обладнання й досвіду роботи з цифровими інструментами. Ми організовували тренінги для педагогів і поступово вводили нові інструменти, щоб усі мали змогу адаптуватися. Крім того, важливим було навчити учнів та вчителів відповідально ставитися до використання технологій)
5. Як батьки ставляться до впровадження цифрових технологій? Чи підтримують вони зміни? (Відповідь: Загалом батьки підтримують наші ініціативи, адже розуміють важливість цифрових навичок у сучасному світі. Водночас у деяких були побоювання, що технології можуть негативно вплинути на здоров'я учнів. Ми намагалися врахувати ці зауваження: для забезпечення здорового балансу використовуємо комбінований підхід, де цифрові інструменти поєднуються з традиційними формами навчання)
6. Якими бачите перспективи подальшого розвитку цифрових технологій у вашій школі? (Відповідь: Ми бачимо великий потенціал у подальшому розвитку цифрових технологій. Плануємо інтегрувати платформи для адаптивного навчання, які дозволять підлаштовувати навчальні матеріали під індивідуальні потреби учнів. І, звісно, працюємо над підвищенням цифрової грамотності та кібербезпеки, щоб учні могли впевнено та безпечно користуватися сучасними технологіями. У перспективі бачимо школу як освітній простір, де цифрові інструменти допомагають кожному учню реалізувати свій потенціал)

ЦК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу

Аналіз результатів анкетування

В анкетуванні взяли участь 13 вчителів з різних предметів, що дозволяє отримати репрезентативну картину щодо використання цифрових технологій у навчальному процесі. Респонденти мають різний досвід роботи та займають різні посади у навчальному закладі. Це забезпечує різноманітність поглядів на питання цифрової компетентності.

Рівень цифрової компетентності:

Дуже високи та Високий рівень: Більшість респондентів (більше 50%) має дуже високий та високий рівень цифрової компетентності. Це свідчить про те, що вчителі активно впроваджують технології у свою практику та здатні користуватися сучасними інструментами для навчання. Середній та початковий рівень: 38,5% респондентів мають середній рівень та 7,7% респондентів мають початковий рівень цифрових навичок, що може свідчити про необхідність подальшого навчання та підтримки.

Регулярність використання: Більшість респондентів використовують цифрові технології щодня або кілька разів на тиждень. Це вказує на активне впровадження технологій у навчальний процес.

Популярні інструменти: Найбільш використовуваними платформами є Єдина школа, Google Classroom, Zoom, що свідчить про популярність інструментів для дистанційного навчання та інтерактивного тестування. Це також демонструє готовність вчителів адаптуватися до нових умов навчання.

Завдання: Вчителі зазначають, що основні завдання при використанні технологій включають підготовку матеріалів для уроків, проведення занять та оцінювання знань учнів. Це підкреслює важливість цифрових інструментів у процесі навчання.

Потреба в навчанні: Хоча багато вчителів не відчувають потреби в додатковому навчанні, близько 46% респондентів висловлюють бажання отримати більше знань з інтерактивних платформ. Це вказує на готовність до навчання та розвитку.

Доступність ресурсів: Більшість респондентів вказують на високу доступність технічних ресурсів у школах, проте деякі вчителі зазначають, що інколи обладнання не вистачає. Це може бути перешкодою для впровадження нових технологій у навчальний процес. Підтримка: Задоволеність підтримкою з боку адміністрації варіюється, але більшість вчителів відзначають активну підтримку з боку школи. Це створює сприятливу атмосферу для впровадження інновацій.

Переваги використання технологій: Вчителі відзначають, що використання цифрових технологій робить навчання більш захоплюючим та інтерактивним для учнів. Це сприяє залученню учнів до процесу навчання та підвищенню їх мотивації.

Труднощі: Хоча більшість респондентів не стикаються з серйозними труднощами, деякі зазначають технічні проблеми, такі як нестабільний інтернет або недостатня кількість обладнання. Це може негативно вплинути на ефективність навчання.

Побажання: Вчителі висловлюють бажання отримати більше ресурсів для навчання, розширити доступ до нових платформ та збільшити кількість тренінгів для підвищення цифрової грамотності.

Рекомендації: На основі отриманих даних можна рекомендувати:

• Провести додаткові тренінги та курси для вчителів з метою підвищення їхніх цифрових навичок, особливо для тих, хто має середній рівень компетентності.
• Підвищити доступність технічних ресурсів та обладнання у класах для забезпечення комфортних умов для впровадження технологій.
• Створити систему підтримки для вчителів для обміну досвідом та отримання допомоги з технічних питань.

Висновок:Аналіз результатів анкетування демонструє позитивну динаміку впровадження цифрових технологій у навчальний процес, але також вказує на необхідність подальшого розвитку цифрової компетентності педагогічних працівників. Активна підтримка з боку адміністрації та доступ до сучасних ресурсів є важливими для успішної інтеграції технологій у навчання.

Аналіз ІТ інфраструктури закладу

Е-ресурс

Покликання на розроблений сайт: https://sites.google.com/kubg.edu.ua/teachers-life/%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0?authuser=0

Семінар

Тема:"Сучасні освітні платформи: Як вибрати найкращі інструменти для викладання"

Посилання на презентацію: https://docs.google.com/presentation/d/1biZayZjaS4JmLlvd7hPq8WF95wt4vXuy/edit?usp=drive_link&ouid=111164379169203797233&rtpof=true&sd=true

Слайд 1: Заголовок

Добрий день, шановні колеги! Сьогодні ми розглянемо важливу тему — вибір сучасних освітніх платформ для викладання. Це питання набуло особливої актуальності з огляду на швидкий розвиток цифрових технологій, що стали невід'ємною частиною навчального процесу.

Слайд 2: Вступ

Завдяки цифровим інструментам ми можемо розширити можливості для навчання, зробити його більш інтерактивним, доступним і цікавим. Проте з великою кількістю платформ на ринку вибір стає складнішим. Сьогодні я поділюся критеріями, які допоможуть обрати найкращу платформу для ваших потреб.

Слайд 3: Основні типи освітніх платформ

Освітні платформи можна поділити на кілька основних категорій: онлайн-курси, платформи для відеоуроків, інструменти для проведення онлайн-занять і платформи для створення контенту. Наприклад, Coursera та edX надають доступ до готових курсів, а Zoom та Microsoft Teams дозволяють проводити живі заняття. Вибір типу платформи залежить від ваших освітніх цілей і методів.

Слайд 4: Критерії вибору платформи

Перший критерій — функціональність. Важливо, щоб платформа дозволяла створювати різноманітні типи контенту і взаємодіяти з учнями. Другий — зручність використання. Ідеально, якщо інтерфейс платформи інтуїтивний і не вимагає багато часу на освоєння. Це зменшить навантаження як для вчителів, так і для учнів.

Слайд 5: Оцінка контенту

Також важливо звертати увагу на якість навчальних матеріалів. Переконайтеся, що платформа пропонує ресурси, які відповідають вашій навчальній програмі. Оцініть відгуки від інших користувачів — це дасть додаткове уявлення про якість та актуальність матеріалів.

Слайд 6: Підтримка та навчання

Підтримка та навчання відіграють важливу роль. Платформа повинна мати технічну підтримку, щоб ви могли швидко отримати допомогу в разі проблем. Додатковим плюсом буде наявність інструкцій чи навчальних матеріалів для освоєння функцій платформи, що зробить процес впровадження набагато легшим.

Слайд 7: Безпека та конфіденційність

Не можна ігнорувати питання безпеки та конфіденційності. Переконайтеся, що платформа захищає особисті дані учнів і відповідає стандартам конфіденційності. Це є критичним фактором, особливо в умовах дистанційного навчання, коли дані учасників взаємодії обробляються онлайн.

Слайд 8: Вартість та доступність

Окрім функціональності та безпеки, варто враховувати вартість. Багато платформ мають безкоштовні версії або надають знижки для навчальних закладів. Оцініть, чи відповідає ціна на платформу її можливостям та чи вписується вона у ваш бюджет.

Слайд 9: Приклади популярних платформ

Розгляньмо кілька популярних платформ. Moodle — це гнучка і безкоштовна платформа з відкритим кодом, яку можна налаштувати відповідно до потреб вашого закладу. Google Classroom ідеально підходить для спільної роботи завдяки інтеграції з іншими Google-сервісами. А Edmodo функціонує як освітня соціальна мережа, що сприяє взаємодії між вчителями та учнями.

Слайд 10: Висновки

Отже, для того щоб вибрати платформу, яка підійде саме вам, варто визначити основні критерії: функціональність, зручність використання, підтримка, безпека і вартість. Експериментуйте, пробуйте різні інструменти, аналізуйте відгуки та власні потреби. Тільки так ви зможете знайти платформу, яка найкраще підходить для вашого стилю викладання і сприяє якісному навчанню учнів.

Методичні матеріали

Проектування інформаційного освітнього середовища закладу/установи

Мета:Створення інтегрованого інформаційного середовища, яке забезпечує підтримку навчання, обмін інформацією та розвиток цифрових навичок у закладі.

1. Визначення цілей і задач:

• Здійснити аналіз потреб учнів, вчителів та адміністрації для формування завдань, які вирішуватиме інформаційне середовище.
• Сформулювати цілі середовища, такі як забезпечення доступу до освітніх ресурсів, комунікація між учасниками процесу, підтримка дистанційного та змішаного навчання.

2. Вибір інструментів та платформ:

• Розглянути варіанти платформ для організації навчального процесу (Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams).
• Платформи для створення і розповсюдження навчальних матеріалів (наприклад, Canva для презентацій, Kahoot для інтерактивних завдань).

3. Проектування структури середовища:

• Визначити основні розділи (розклад занять, доступ до навчальних матеріалів, комунікація).
• Встановити рівні доступу та права користувачів відповідно до ролей (учні, вчителі, адміністратори).

4.Інтеграція та тестування:

• Інтегрувати нове середовище з уже наявними освітніми та адміністративними системами закладу.
• Провести тестування середовища з пілотною групою для виявлення можливих недоліків та їх виправлення.

5. Підтримка та моніторинг:

• Налагодити регулярний моніторинг роботи середовища, збирати відгуки користувачів, забезпечити технічну підтримку.
• Оновлювати середовище та адаптувати його до нових вимог.

Модернізація ІТ-інфраструктури

Мета:Покращення надійності, продуктивності та безпеки ІТ-інфраструктури для забезпечення ефективного навчального процесу.

1. Аналіз поточного стану ІТ-інфраструктури:

• Провести аудит комп'ютерного та мережевого обладнання, програмного забезпечення, швидкості Інтернету, наявних систем безпеки.
• Виявити критичні зони, які потребують оновлення чи модернізації.

2. Оновлення апаратного забезпечення:

• Замінити застаріле обладнання, придбати сучасні комп’ютери, інтерактивні дошки та інше устаткування.
• Забезпечити надійний доступ до Інтернету для всіх учасників освітнього процесу.

3. Інформаційна безпека:

• Встановити антивірусне програмне забезпечення, захистити дані від несанкціонованого доступу.
• Налаштувати системи резервного копіювання даних та забезпечити їхню регулярну перевірку.

4. Забезпечення технічної підтримки:

• Створити систему технічної підтримки для швидкого вирішення проблем, пов'язаних з використанням ІТ-інфраструктури.
• Забезпечити навчання співробітників для швидкого усунення базових технічних проблем.

Формування цифрової компетентності співробітників, вчителів, вихователів

Мета:Розвиток навичок використання цифрових технологій у навчальному процесі, підвищення ефективності роботи з інформаційними ресурсами та підтримка новітніх педагогічних практик.

1. Оцінка початкового рівня компетентності:

• Провести анкетування чи тестування для визначення рівня цифрової компетентності персоналу.
• Визначити ключові потреби і теми для навчання.

2. Розробка плану навчання:

• Створити програму навчання, що охоплює основи цифрової грамотності (користування освітніми платформами, онлайн-комунікація, створення цифрових матеріалів).
• Організувати тренінги та вебінари з використання конкретних інструментів (наприклад, LMS-платформи, сервіси Google, інструменти для створення презентацій).

3. Постійне вдосконалення:

• Забезпечити можливість безперервного розвитку цифрової компетентності через участь у спеціалізованих онлайн-курсах (Coursera, EdEra, Prometheus).
• Організувати обмін досвідом між вчителями та співробітниками (майстер-класи, відкриті уроки).

4. Моніторинг та оцінка:

• Впровадити систематичне оцінювання рівня цифрових навичок, враховуючи результати навчання та його застосування в практиці.
• Збирати відгуки та пропозиції для подальшого удосконалення навчальних програм і ресурсів.

Висновок

Проектування інформаційного освітнього середовища, модернізація ІТ-інфраструктури та формування цифрової компетентності — це ключові напрямки для успішного функціонування сучасного навчального закладу. Комплексний підхід до реалізації кожного з цих напрямків забезпечить ефективну організацію навчального процесу, адаптованого до потреб цифрового суспільства.