Дівнян

Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.

“дивний”, “дивувати”, “дивовижний”, воно використовувалося для опису чогось незвичайного, дивовижного або такого, що викликає здивування.

походить від праслов’янського кореня *divъ, що означало “дивовижний”, “незвичайний”, “чудесний”. Цей корінь також зустрічається в інших слов’янських мовах, зокрема в російській (дивный), болгарській (дивен) та сербохорватській (диван).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках - Слово “дівнян” рідко зустрічається в сучасній літературі, але може використовуватися в історичних текстах, народних піснях або фольклорі для передачі атмосфери старовини чи архаїчного стилю. Хоча слово “дівнян” є застарілим, його можна побачити в реконструкціях архаїчної мови або у творах, які відтворюють стародавні стилі мовлення.

Ілюстрації