Пайдити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:24, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пайди́ти, -дить, гл. безл. Везти, удаваться. Ном. № 375. Такому господареві пайдитиме у господарстві. Ном. № 13414. Жому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільш. Кіев. у.