Осмеркнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:15, 30 жовтня 2024; Amkucherenko.fpmv24 (обговорення • внесок)
Осме́ркнути, -ну, -неш, гл. 1) Находиться во время сумерекъ. Як мені не плакати? Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Нп. 2) безл. Смеркнуться. Не вгадала я, як і осмеркло. О. 1862. VII. 37. Ще не пізно й було, тільки що осмеркло. Пирят. у.
ОСМЕРКНУТИ, не, безос., розм. Наблизитись, настати (про сутінки); стемніти. Ще й не пізно було, тільки що осмеркло (Сл. Гр.); [Тихон:] Бувало, тільки осмеркне.., - й посунеш городами на чужий куток (Вас., III, 1960, 177); Дощ ішов, поки й не осмеркло (Тич., III, 1947, 47).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sutinki30102024.jpg
Див. також
https://youtu.be/cyf-zKJfiy0?si=_hJNbNQ5EFei4pef
