Горбань Ольга Олександрівна

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

База практики

       Single tyre

Завдання 1

Mcaticon.png
Інтерв'ю з завідувачем кафедри початкової освіти

Анкетування

Інтерв'ю із завідувачем кафедри показує значний прогрес у впровадженні цифрових технологій за останні 5 років, що покращило взаємодію між викладачами та студентами. На кафедрі регулярно проводиться навчання викладачів щодо використання нових цифрових інструментів, і планується впровадження інтерактивних платформ для студентів. Завідувач відзначає, що основні виклики пов’язані з технічними проблемами, зокрема повільним інтернетом, і рекомендує збільшити інвестиції в технічну інфраструктуру.

Кафедра також активно співпрацює з іншими освітніми закладами для обміну досвідом, а впровадження цифрових технологій позитивно впливає на академічні результати студентів. Заплановано додаткові курси з цифрової грамотності для студентів, щоб підвищити їхню готовність до професійної діяльності, адже на сьогодні їхній рівень готовності оцінюється як середній.


Mcaticon.png
ЦК-компетентності науково-педагогічних працівників

Анкетування

1. Професійний склад респондентів

Анкетування охопило різні посади в освіті, зокрема вчителів, вихователів та асистентів. Такий широкий професійний склад забезпечує комплексний погляд на стан цифрових компетентностей у сфері освіти та дозволяє врахувати різні потреби.

2. Рівень цифрових компетентностей

Більшість респондентів оцінили свої компетентності на середньому чи високому рівні. Це свідчить про наявність базових знань і навичок серед освітян, однак є потреба у подальшому розвитку, особливо для досягнення передового рівня.

3. Частота використання цифрових інструментів

Частота застосування цифрових технологій доволі висока — більшість опитаних використовують їх щодня або кілька разів на тиждень. Це підтверджує значний рівень інтеграції цифрових технологій у повсякденну освітню практику.

4. Популярність цифрових інструментів

Серед найуживаніших інструментів опитані відзначають інтерактивні презентації, електронні навчальні платформи та програми для відеозв’язку. Це відображає важливість засобів для інтерактивного, дистанційного та змішаного навчання.

5. Задоволеність технічним забезпеченням

Хоча більшість респондентів зазначили, що їх повністю або частково задовольняє рівень технічного забезпечення, деякі вказують на його обмеженість. Це може свідчити про потребу в оновленні техніки або збільшенні кількості цифрових ресурсів у закладах освіти.

6. Потреби у покращенні цифрових навичок

Освітяни зацікавлені у вдосконаленні навичок роботи з базами даних, статистичним аналізом, відеоредагуванням і освоєнні нових інструментів для онлайн-навчання. Це вказує на потребу в цільових навчальних курсах, що охоплюють саме ці напрямки.

7. Бар’єри у використанні цифрових технологій

Основні бар’єри, на які вказали респонденти, включають нестачу часу для освоєння нових технологій і недостатнє технічне забезпечення. Це важливі аспекти, які варто враховувати при плануванні заходів підтримки цифрової трансформації.

8. Підтримка цифрових технологій закладом освіти

Більшість респондентів зазначили, що їхній навчальний заклад підтримує використання цифрових технологій. Однак деякі вказують на обмежені можливості для повного впровадження технологій, що може бути пов’язано з технічними та організаційними питаннями.

9. Оцінка власних цифрових компетентностей

Самооцінка цифрових компетентностей серед респондентів варіюється, що свідчить про різний рівень підготовки. Це створює можливості для підвищення цифрових компетентностей серед частини освітян, орієнтуючись на їхні індивідуальні потреби.

Аналіз результатів показує, що педагоги активно використовують цифрові технології, однак наявні бар’єри (нестача часу, технічні обмеження) та потреби в додаткових навичках свідчать про необхідність впровадження навчальних програм і технічної підтримки для полегшення цифрової трансформації в освітніх закладах.


Mcaticon.png
Аналіз ІТ інфраструктури закладу

1. Інтернет-мережа та Wi-Fi доступність Хоча Wi-Fi доступний для студентів і викладачів, стабільність та швидкість інтернету залишаються проблемою. Це може негативно впливати на якість проведення занять в онлайн-форматі або доступу до онлайн-ресурсів, особливо при піковому навантаженні.

2. Системи управління навчанням (LMS) Використання систем Moodle та Google Meet створює умови для дистанційного й гібридного навчання, даючи можливість викладачам та студентам організувати навчальний процес через LMS та платформу відеозв’язку. Ці системи покривають базові потреби для управління курсами, оцінюванням та комунікацією.

3. Цифрові ресурси Електронна бібліотека забезпечує доступ до навчальних матеріалів, необхідних для наукових досліджень і підготовки студентів. Це дозволяє користувачам отримувати широкий спектр ресурсів без фізичного доступу до бібліотеки, що особливо важливо для дистанційного навчання.

4. Технічна підтримка Наявність служби технічної підтримки свідчить про те, що користувачі можуть отримати допомогу у випадку технічних проблем, пов’язаних з ІТ-системами університету. Це покращує загальний досвід використання технологій та зменшує ризик тривалих простоїв у навчанні через технічні труднощі.

5. Кібербезпека та захист даних Захист даних і кібербезпека є важливими аспектами, особливо для захисту особистих даних студентів та викладачів, проте рівень їх забезпечення не деталізовано. Це є ключовим для довіри до цифрових систем і уникнення кіберзагроз.

6. Інновації та адаптивність Університет має базовий рівень технологічного забезпечення, що дозволяє підтримувати стандартні вимоги до цифрового навчання. Однак відсутність специфічних деталей про адаптацію нових технологій та інновацій вказує на потенціал до вдосконалення у цій сфері, що може сприяти розвитку навчального процесу й дослідницької діяльності.

Загалом, інфраструктура університету забезпечує основні вимоги для навчального процесу, хоча швидкість та стабільність інтернету й потреба в нових інноваційних рішеннях можуть залишатися обмеженнями для максимально ефективного використання цифрових технологій у навчанні та підтримці університетських процесів.

Завдання 2

Mcaticon.png
Блог

Інструменти та інновації для вчителя

Блог "Інструменти та інновації для вчителя" присвячений практичним технологіям і методам, які допомагають вчителям покращити навчальний процес. Тут публікуються матеріали, що охоплюють різноманітні аспекти сучасної освіти: від інтерактивних інструментів і платформ для дистанційного навчання до порад щодо впровадження нових методик у класі.

Мета блогу — надати вчителям корисні ресурси та ідеї, які можуть зробити уроки більш цікавими та ефективними.


Завдання 3

Mcaticon.png
Тренінг

Використання цифрових технологій в освіті

Досліджуйте платформу Classcraft, яка перетворює навчання на гру! У цьому відео дізнайтеся, як учні створюють персонажів, працюють у командах та отримують бали за участь у навчанні. Ми розглянемо, як вчителі використовують Classcraft для моніторингу успіхів учнів і створення індивідуальних навчальних траєкторій.


Завдання 4

Mcaticon.png
Методичні рекомендації

1. Підвищення стійкості інтернет-мережі

Резервне з'єднання: організувати резервний канал інтернет-з'єднання, який автоматично активується у випадку збоїв основної мережі, що допоможе уникнути перебоїв під час важливих занять або іспитів.

Періодичний моніторинг якості мережі: Встановити регулярний моніторинг швидкості та стабільності інтернету, щоб виявляти слабкі місця та швидко реагувати на проблеми.

2. Розширення можливостей технічної підтримки

Автоматизація через чатбот: впровадити чатбот, який допомагав би відповідати на типові технічні питання або створювати заявки до служби підтримки, що полегшить доступ до технічної допомоги та зменшить навантаження на фахівців.

Онлайн-курси з технічних навичок: створити онлайн-курси, що навчають студентів і викладачів основним навичкам роботи з університетськими ІТ-системами, щоб зменшити кількість технічних запитів на базові питання.

3. Впровадження новітніх технологій у навчання

Використання штучного інтелекту для підтримки навчання: Розглянути можливість інтеграції платформ з елементами штучного інтелекту, що адаптують навчальні матеріали під потреби кожного студента (наприклад, автоматичні поради або тести для закріплення матеріалу).