Очучати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:17, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Очуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. очути́ти, -чучу, -тиш, гл. Приводить, привести въ чувство. А бідна княнейка сім рази зімліла... баба не пильнує паню очучати. Гол. І. 90. Хворий лежить як мертвий, а стали терти, то й очутили його.
