Очіпок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:17, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Очіпок, -пка, м. Головной уборъ замужней женщины — вродѣ чепчика. Чуб. V. 11. 424. КС. 1893. V. 283. Знаю, що в Хіврі нема очіпка. Ном. № 6538. Ум. Очіпочок. Мил. 195.