Ткачук Діана Вадимівна

Заклад освіти

База практики: Навчально-реабілітаційний центр "Надія" Вишгородської міської ради

Центральний вхід

Адреса: м. Вишгород, Вишгородський р-н, Київська обл., проспект Мазепи, 6-А

Вивіска

Керівник закладу освіти: Дука Володимир Валентинович

Директор

Сайт школи: https://nrcnadiya.com.ua/

Телефон: +38067-479-15-71
Пошта: vrszoshnadja@i.ua

Навчально-реабілітаційний центр «Надія» Вишгородської міської ради є багатопрофільним спеціальним закладом загальної середньої освіти для дітей з складними порушеннями розвитку, в тому числі з класами для дітей з розладами спектру аутизму, синдромом Дауна, іншими, у поєднанні з порушеннями інтелектуального розвитку та (або) тяжкими порушеннями мовлення.

Головна мета діяльності НРЦ «Надія» - створення умов для здобуття загальної середньої освіти дітей, що потребують корекції складних порушень розвитку. В тому числі у поєднанні з інтелектуальними порушеннями та (або) тяжкими порушеннями мовлення, успішної соціальної адаптації шляхом комплексної корекційно-розвиткової роботи та психолого-педагогічної реабілітації, формування культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Головними завданнями НРЦ «Надія» є:

1) здобуття дітьми з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку (далі - діти із складними порушеннями), початкової та базової середньої освіти з урахуванням особливостей їх психофізичного розвитку та відповідно до освітньої програми центру;

2) забезпечення системного кваліфікованого психолого-педагогічного супроводу дітей із складними порушеннями з урахуванням стану їх здоров’я, особливостей психофізичного розвитку;

3) соціалізація та інтеграція дітей із складними порушеннями в суспільство;

4) проведення корекційно-розвиткової роботи;

5) надання реабілітаційних послуг згідно з індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю;

6) надання консультацій батькам або іншим законним представникам, які виховують дітей із складними порушеннями, з метою обов’язкового залучення їх до освітнього процесу.

У НРЦ “Надія” встановлюється така мережа підрозділів:

-дошкільний підрозділ (групи компенсуючого типу)

-навчальний підрозділ -реабілітаційний підрозділ.

НРЦ «Надія» забезпечує здобуття загальної середньої освіти на двох рівнях освіти:

початкова освіта - 1-4 класи;

базова середня освіта - 5-10 (11) класи.

Перше завдання

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ.

Інтерв’ю з керівником навчального закладу 

Аналіз освітньої політики з питань впровадження цифрових технологій в Навчально-реабілітаційному центрі був проведений з директором школи – Дукою Володимиром Володимировичем.

Посилання на опитувальник: https://forms.gle/6pJhoLLUoRToP6sdA

Відповіді директора школи:

ЦК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу.

Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.

Посилання на опитувальник: https://forms.gle/bYyJjV3yyjPKDCs9A

У проведені опитування взяли участь загалом 8 респондентів (вчителі-дефектологи закладу освіти).

Результати анкетування:

Стаж роботи

Опитування показало досить рівномірний розподіл педагогічного стажу серед респондентів. Найбільші групи складають ті, хто має до 3-х років стажу та до 5-ти років стажу – по 37,5% від загальної кількості. Менші групи – це педагоги з досвідом від 5 до 10 років (12,5%) та ті, хто працює в освіті 20 років і більше (12,5%).

частота використання ІКТ-технологій (в місяць)

Опитування демонструє досить активне використання ІКТ-технологій у роботі опитаних. Найбільша група респондентів (50%) заявляє про застосування таких технологій 3-4 рази на місяць. Ще 12,5% використовують їх 5 і більше разів. Тобто, понад 62% опитаних регулярно інтегрують ІКТ в свою робочу діяльність.

конкретні онлайн-засоби

Опитування виявило досить чітку картину використання онлайн-ресурсів серед вчителів. Найбільш популярними платформами є:

• Wordwall (100%)
• Padlet (87.5%),
• Kahoot! (75%),
• LearningApps (75%)
• Canva (75%)

Moodle та Khan Academy використовуються меншою кількістю вчителів, але все ж таки мають своїх прихильників. Plickers не використовується жодним з опитаних вчителів.

слідкування за новинами щодо дистанційних курсів підвищення кваліфікації

чим приваблюють ІКТ

Опитування демонструє, що вчителі використовують різноманітні джерела для пошуку інформації про дистанційні курси підвищення кваліфікації. Найбільш популярними є: 75% опитаних вчителів віддають перевагу блогам колег, що свідчить про високий рівень довіри до особистого досвіду та рекомендацій, 62.5% вчителів отримують інформацію через соціальні мережі, що підтверджує їхню важливу роль у професійному спілкуванні.Сайт МОН та розсилка від адміністрації навчального закладу (50%), Сайти громадських організацій (37.5%).

Бар'єри

Опитування демонструє високий рівень зацікавленості вчителів у використанні цифрових технологій у навчальному процесі.

87,5% респондентів вважають, що цифрові технології допомагають підвищити інтерес учнів до навчання. Абсолютно всі опитані вчителі (100%) відзначають, що цифрові технології дозволяють урізноманітнити навчальний процес.75% респондентів зазначають, що цифрові технології надають можливість постійно вчитися та розвиватися професійно.

найбільш ефективна форма професійного розвитку

Використання цифрових технологій у навчальному процесі сприймається як надзвичайно цінний інструмент, який приносить значні переваги. Головними мотиваційними факторами є:

• Збільшення зацікавленості учнів (87,5%)
• Різноманітність навчання (100%)
• Професійний розвиток вчителів (75%)

Опитування виявило, що основною перешкодою для впровадження нових педагогічних технологій є нестача часу. Більшість опитаних вчителів (87,5%) зазначили, що через велике навантаження у них не вистачає часу на освоєння нових технологій та їхнє впровадження в навчальний процес. Опитування демонструє чітку перевагу онлайн-курсів та вебінарів як найбільш ефективної форми професійного розвитку серед опитаних. 87.5% респондентів обрали саме цей варіант. Інші популярні формати включають онлайн-майстер-класи та онлайн-конференції/семінари (по 62.5%).

вміння пошуку інформації

Згідно з наведеною діаграмою, більшість опитаних (75%) вважають свій рівень вміння пошуку інформації високим (оцінка 3 з 3). Лише 25% респондентів оцінили свої навички нижче (оцінка 2 з 3). Відсутні оцінки "1" (низький рівень).

вміння оцінювати достовірність інформації

Більша частина респондентів (75%) оцінила свої здібності оцінювання достовірності інформації як високі (оцінка 3 з 3). Лише невелика частина (25%) оцінила свої навички як середні (оцінка 2 з 3). Відсутність оцінок "1" (низький рівень) свідчить про загально високу самооцінку респондентів у цьому питанні.

вміння створювати та керувати контентом за допомогою інструментів для співпраці

Опитування демонструє досить високий рівень впевненості респондентів у своїх навичках створення та керування контентом за допомогою інструментів для співпраці. Більшість опитаних (62,5%) оцінили свої здібності як високі (оцінка 3 з 3). Решта респондентів (37,5%) оцінили свої навички як середні (оцінка 2 з 3). Відсутність оцінок "1" (низький рівень) свідчить про загально високу самооцінку респондентів у цьому питанні.

вміння створювати мультимедійний контент у різних форматах

Досить високим є рівень впевненості респондентів у своїх навичках створення мультимедійного контенту. Більшість опитаних (75%) оцінили свої здібності як високі (оцінка 3 з 3). Решта респондентів (25%) оцінили свої навички як середні (оцінка 2 з 3). Відсутність оцінок "1" (низький рівень) свідчить про загально високу самооцінку респондентів у цьому питанні

уміння вирішувати ІКТ проблеми

Опитування демонструє досить високий рівень впевненості респондентів у своїх навичках вирішення ІКТ проблем. Більшість опитаних (87,5%) оцінили свої здібності як високі (оцінка 3 з 3). Лише невелика частина (12,5%) оцінили свої навички як середні (оцінка 2 з 3). Відсутність оцінок "1" (низький рівень) свідчить про загально високу самооцінку респондентів у цьому питанні.

усвідомлення потреби в оновленні навичок

Також демонструє високий рівень усвідомлення респондентами необхідності постійного оновлення навичок, особливо в галузі цифрових технологій.

Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення).

Посилання на карту знань: