Охотник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:13, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Охо́тник, -ка, м. 1) Доброволець, волонтеръ. 2) Охотникъ. Раз уосени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників. Рудч. Ск. II. 75.