Охиза
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:12, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Охи́за, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Мнж. 188. Охиза поїхала. Ном. № 628. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток хизи й охизи та... морози. Мир. ХРВ. 125.