Багніт
Багніт, -ту, м. Штыкъ. Подольск. г.
Сучасні словники
Багніт або багнет- Колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці;
Опис
З'явився в серед. 17 ст. у Франції. Спочатку це був ніж (короткий спис), рукоятка якого встромлялася в дуло рушниці. Наприкінці 17 ст. з'являються Б. з трубкою замість рукоятки. Вона давала змогу настромляти Б. ззовні дульного отвору, уможливлюючи стрільбу з примкнутим Б. В Рос. д-ві 3-гранний Б. з трубкою прийняли на озброєння 1708 (наприкінці 19 ст. його замінив 4-гранний). У період між світ. війнами використовувалися гранчасті Б. (СРСР, Франція) та клинкові у вигляді ножа або кинджала (Німеччина, Японія та ін.), під час Другої світової війни 1939–1945 застосовувалися також невід'ємні Б. (у похідному положенні складалися та фіксувалися вздовж ствола). Відомі Б.-ніж (кріпиться до автомата, снайперської гвинтівки) та невід'ємний клинковий Б. (кріпиться до карабіна).
Фразеологізми
як ні́би багне́та проковтну́в - Неприродно прямо, дуже виструнчено
схре́щуються багне́ти - Вступати в бій "Російські багнети схрещувалися з яничарськими ятаганами" (С. Добровольський)
Ілюстрації
https://images.app.goo.gl/xRQhcttAiHwNetw58
