Ач
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:56, 8 жовтня 2024; Ookisilov.fpmv24 (обговорення • внесок)
АЧ, у розмовному контексті, уживається для вираження здивування, докору, незадоволення, захоплення - Приклад: Ач, утекла!.. - мовить він голосно. - Ген-ген уже... за горою... Ну, та й дівчина ж! (Мирний); - Ач, привітався, ледве підняв бриля, - скипів Аркадій Петрович (Коцюбинський).
АЧ, як частка, уживається, щоб звернути чиюсь увагу на кого/що-небудь - Приклад: Дивилися та дивувались На новобранця чабани, Та промовляли, що й вони Таки не дурні: - Ач якого Собі ми виблагали в бога Самодержавця (Шевченко); - Та який вінок сплела. Ач як гарно їй у віночку! - додала Христя, зиркнувши на Одарочку (Мирний).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках