Ач

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:56, 8 жовтня 2024; Ookisilov.fpmv24 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

АЧ, у розмовному контексті, уживається для вираження здивування, докору, незадоволення, захоплення - Приклад: Ач, утекла!.. - мовить він голосно. - Ген-ген уже... за горою... Ну, та й дівчина ж! (Мирний); - Ач, привітався, ледве підняв бриля, - скипів Аркадій Петрович (Коцюбинський).

АЧ, як частка, уживається, щоб звернути чиюсь увагу на кого/що-небудь - Приклад: Дивилися та дивувались На новобранця чабани, Та промовляли, що й вони Таки не дурні: - Ач якого Собі ми виблагали в бога Самодержавця (Шевченко); - Та який вінок сплела. Ач як гарно їй у віночку! - додала Христя, зиркнувши на Одарочку (Мирний).


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання