Отощати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:06, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Отоща́ти, -ща́ю, -єш, гл. Отощать. А котрі воли отощали, то ті марно пропали. Чуб. V. 1058.