Оточини
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:06, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ото́чини, -чин, ж. мн. 1) Жиръ на тонкой кишкѣ. Конотоп. у. 2) Зерно или муха, остающаяся послѣ перетачиванія на решето.