Здоровесенький

Cловник Грінченка

Бджілка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БДЖІЛКА, и, жін. Зменш.-пестл. до бджола. Груша, сливи цвітуть, бджілка гуде, і як прихилиш ухо до землі, то так, як музика, заграє все живе (Панас Мирний, V, 1955, 326); Продзвеніла ніжно бджілка (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 340); * Образно. В сивих очах його вже золотилися летючі бджілки (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 10); * У порівняннях. Приязлива [Галочка] до усякого.., а роботяща, як бджілка (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314).

Фразеологічний словник української мови

му́хою (му́шкою, бджі́лкою і т. ін.) літа́ти, жарт. Швидко ходити, бути проворним. Вона (Христя) мухою літала, щоб усюди поспіти (Панас Мирний); Бджілкою літала мала поштарка, щоб якомога швидше принести радість у кожен двір (З газети).

Ілюстрації