Отемніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:05, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Оте́мні́ти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть. Годів сім мені було, як я отемнів. Харьк. На старість царь той отемнів і тяжко нудив світом, не бачив, як красуєсь світ зимою, а не літом. Млак. 71.