Отаманувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:04, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Отаманува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Быть атаманомъ. Мій дід десять год отаманував у Січі. Над сільським людом з його волі отаманує. К. (О. 1862. III. 24)