Отава
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:03, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Отава, -ви, жТрава, выросшая вторично на скошенномъ мѣстѣ. Шух. І. 170. Косіть, хлопці, отаву. Чуб. V. 1034. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.