Щина

Щи́на, -ни, ж., также и во мн. ч. щини. Урина. Желех. ЕЗ. V. 188.

Словник Грінченка

Іменник , неживий, жіночий рід, 1-е відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка ).

Корінь: -шин- ; закінчення: -а [ Тихонов, 1996 ] .

Сучасні Словники

Словник Укрліт.org

1.Щина, ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина. Желех. ЕЗ. V. 188.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 525.

[1] Словник Грінченка

1.Щина, -ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина. Желех. ЕЗ. V. 188.

Ілюстрації

Файл:Urinbecher.jpg

Сеча

Роботу виконує Малашенко Максим Володимирович КІб-1-24-4.0д