Орудник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:47, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ору́дник, -ка, м. Руководитель. І те велике, що він починає, орудників грядущих дожидає. К. ЦН. 200.