Орати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:44, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Орати, -рю́, -реш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Чуб. V. 1. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ном. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити. Мет. 86.