З-опалу
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:03, 8 червня 2024; Mvvasylenko.fufkm23 (обговорення • внесок)
З-опалу - необачно, у стані сильного збудження.
Зопалу - прислівник.
Мелашка: Звісно, як Прохор ваш не зопалу одружився з Катрею, а по мислі, то вже певна річ, що промеж них мусить бути і лад і згода (Кроп., IV, 1959, 9); Батько шанобливими очима дивився на сина, на якого зопалу напустився був (Горд., II, 1959, 189); У перший момент після чого-небудь; не відчувши, не помітивши. Поранено було й самого Гармаша, в руку. Зопалу був і не звернув уваги, димав - дряпнуло (Головко, II, 1957, 571).
