Собічити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:55, 8 червня 2024; Mvvasylenko.fufkm23 (обговорення • внесок)
Собічити - привласнювати, робити своєю власністю, видавати за своє.
Собічити - дієслово, недоконаний вид.
Бідна мати ускаржалась йому на Тимоху, що все собічить: і то моє, і це не ваше. (А. Свидницький)
псл. sebe (sebę) замість давнішого *seve (‹іє. *seō˘-) під впливом форми дав. в. sebě (sobě), sobojǫ; споріднені з лит. savę͂s, sãvo «себе», sàvei (v- з давнього род. в.) «собі», прус. sebbei, оск. sífeí «тс.», лат. suī «себе», sibī «собі», гр. ἑέ «себе», σφίν «йому»; іє. *s(e)ō˘е-/s(e)ō˘o-/se; первісне значення «осторонь, окремо»;