Схилок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:28, 23 травня 2024; Mmmelnyk.if20 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Схилок, -лку, м. Наклонъ, спускъ, скатъ. склонъ. Та бо в нашім Яворові корчма коло схилку. Гол. III. 220.

Сучасні словники

Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СХИ́ЛОК, лку, чол., рідко. Те саме, що схил. Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Марко Вовчок, VI, 1956, 310). ▲ На схилку літ (днів і т. ін.) — те саме, що На схилі літ (віку, життя) (див. схил). Згорьований, збідований, він [Т. Шевченко] на схилку літ ділився з майбутніми шанувальниками: «40 літ праці не принесло мені ані грошей, ані слави...» (Вітчизна, 1, 1970, 214); [Ярослав:] Так, беремо ми в юності супругу, Проте її не знаємо тоді, І лиш в тривогах, втратах і біді На схилку днів пізнаємо в ній друга (Іван Кочерга, III, 1956, 90); Сонце на схилку — сонце на заході. [Зет:] Вже хутко вечір. Сонце вже на схилку (Леся Українка, I, 1951, 450); Сонце було вже на схилку, коли до села прикушпелила [прийшла] пішки із Хорішок караульна рота (Олесь Гончар, II, 1959, 226).

Ілюстрації

250px-Skhyl.JPG

Медіа

Іншими мовами

Англійська

descent, descents

Німецька

abstieg

Синонімія

Схилок:

1. схил

2. крутосхил

3. нахил ((неба) небосхил (голови))

4. покіт (гори)

5. узбіч

6. узгір'я

7. похила поверхня <грань, руб> спад (кручі) укіс

8. П. кінець <н. на схилі віку>