Загата
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:30, 23 травня 2024; Oopavlyk.if20 (обговорення • внесок)
Загата, -и, жін.
Зміст
Етимологія
ГАТЬ
- псл. gatь, первісно, мабуть, «перехід через мокрі місця, зроблений з гілля, хворосту і под.»;
- походить від одного з варіантів індоєвропейського кореня *guā-, наявного в дінд. gātúḥ «хід, дорога», гр. βάσις «крок», лит. góti «іти», лтс. gãju «(я) йшов», лат. venio «приходжу», гр. βαίνω (‹*βανιω) «іду, приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen, англ. come;
- спроби зіставлення з псл. *gajiti «огороджувати» (Miki. EW 60; Bern. І 296) і з р. га́чи «штани» (Brückner 131; KZ 45, 49), а також з дінд. ghaṭanam «зв’язок, сполучення» (Matzenauer LF 7, 177) викликають сумнів;
- р. гать, бр. гаць, др. гать «гать, гребля», п. gać, ч. hať «гать; (ст.) густий чагарник», слц. hať «гать», вл. hat «став», нл. gat «тс.», схв. гȃт «гать, гребля», слн. gát «тс.»;
Синонімія
- га́тка
- гать
- гре́бля
- перега́та
- перега́тка
- прига́та (розм.)
Словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972
1. Споруда для затримання руху води в річці, потоці і т. ін.
- Купці та купецькі синки шумували... То не вода по весні, рвучи греблі та розносячи загати, гуде та клекоче, то їх вигуки здіймаються вгору (Панас Мирний, III, 1954, 262);
- З двох боків його [пригород] огортало провалля, з третього — вали, а з четвертого — великий ставок, який набравсь з річки Бушки й тримавсь кам'яною загатою (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 4);
- Біля Воріт Залізних перекриту, загатою загнуздану бистрінь я добре бачу (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 367);
Перешкода для плавання, що утворилася від скупчення, нагромадження криги, снігу і т. ін.
- Переборюючи загати з битої криги, криголами.. досягли острова В. Ляховського (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 114);
- Незабаром човник приплив у невеличке озерце. Далі путь заступала снігова загата (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 80);
Водоймище, утворене гаткою.
- В одному місці [струмка] нанесло намулу й трісочок, утворилась маленька загата, мов озеречко (Олесь Донченко, IV, 1957, 40).
2. перен. Перешкода, перепона.
- Після віків неволі урвалася загата заборон, пробудився відвічний слов'янський Ужгород й трусонув сивиною, помолодів (Народна творчість та етнографія, 6, 1966, 63).
3. діал. Вал, насип, стіна, а також подвійний пліт, засипаний всередині чим-небудь, як огорожа.
- Оселю баби Векли Гнибідихи далеко знати: уся обгороджена по-старосвітськи — загатою (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 123);
- Замість тинів та парканів, у Чаплинці всюди, як і в інших південних селах, тягнуться від двора до двора товсті, литі з глини та кураю вали, так звані «загати». За однією з таких загат.. стоять.. верблюди (Олесь Гончар, II, 1959, 20).
4. діал. Стіна хліва, зроблена з подвійного плоту, закладеного всередині соломою і т. ін.
- Коло хати стояв одним один обідраний хлівець з загатою од вулиці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 33);
Огорожа біля стін хати, проміжок між якою і стінами закладається листям, соломою і т. ін. для утеплення хати взимку.
- А ось і хата, обкладена загатою, волохатою й теплою, як вивернутий овечий кожух (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 14).
Переклад
Англійська:
- barrage, barrages, dam, dams, hake, hammer-pond, hatch, heck, lasher
Німецька
- damm
Грузинська
- საგუბარი
Ілюстрації
Джерела
Академічний тлумачний словник української мови
Горох — це онлайн-бібліотека, в якій зібрані найбільш корисні словники української мови