Змерзлий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:57, 22 травня 2024; Mopetrenko.if20 (обговорення • внесок)
Зме́рзлий, -а, -е. Смерзшій.
Зміст
Сучасні словники
ЗМЕ́РЗЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до змерзнути, змерзти.
2. у знач. прикм. Який відчув холод, змерз. Господар, Гаврюша Костюк, тільки-но звільнившись з варти біля казарми, змерзлий сидів біля грубки, сьорбав із кухлика чай (Андрій Головко, II, 1957, 526); Стрибайчик до горбка під'їхав, розкидав лапками сніжок, а там лежить і ледве диха нещасний, змерзлий їжачок! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 54).
3. у знач. прикм. Який став твердим, цупким від холоду, морозу. У двір зайшло кілька чоловік. На головах кудлаті шапки, на спинах овечі шкури вовною догори, на ногах — постоли із сирої шкіри, змерзлі, торохтять, як дерев'яні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 359).
Ілюстрації
|
|
|
|
