Однокінка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:38, 24 квітня 2024; P.kyriienko (обговорення • внесок)
Однокінка, -ки, ж. Одноконка. Левиц.
Сучасні Словники
Словник української мови
ОДНОКІНКА, и, ж. Візок, пристосований для запрягання одного коня. Він був міняйло і їздив однокінкою по селах (Фр., VIII, 1952, 331); Повз нього [Грома] на однокінці проїхав хазяїн (Ю. Янов., IV, 1959, 125).
