Лусонути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:34, 24 квітня 2024; P.kyriienko (обговорення • внесок)
Лусо́ну́ти, -ну, -неш, гл. = Луснути 5. А господарь... як лусоне його. Ном. 566. стр. 282.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЛУСОНУ́ТИ, ну, неш, док., перех., фам. Підсил. до луснути 3. Цілий вік вони [гори] сваряться, На хвилину розбіжаться Мало-мало та з розгону Одна одну як лусоне (Іван Манжура, Тв., 1955, 183).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 559.
Ілюстрації
|
|
|
|
