Злосливо
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:18, 24 квітня 2024; P.kyriienko (обговорення • внесок)
Злосливо, нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш? Гол. І. 362.
Зміст
Сучасні словники
ЗЛОСЛИ́ВО. Присл. до злосливий. Природа так злосливо не наділила [Забейка] талантом (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 38); За хвилину він уже йшов обіч купцевого ішака, який, вигинаючись і злосливо похитуючи головою, підбігцем тягнув на собі клунки прядива й свого господаря (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 164).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 603.
Ілюстрації
|
|
|
|
