Зеленісенько

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:17, 24 квітня 2024; P.kyriienko (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Зеленісе(і)нько, нар. Ум. отъ зелено.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Зелені́сенько, нар. Ум. отъ зелено.

ЗЕ́ЛЕНО, присл.

1. Зеленіючи, виділяючись зеленим кольором. І там, де трави зелено ростуть, на схилах гір почує син і ранок (Гонч., Вибр., 1959, 107).

2. у знач. присудк. сл. Про наявність де-небудь великої кількості зелені або предметів зеленого кольору. Хатина ж у розквітлому городі, як у віночку ховається. І зелено, й червоно, і голубо, й біло, й синьо, й рожево коло тої хатки… (Вовчок, І, 1955, 11); Сквер розбить садівникові звелено, Щоб було тут затишно і зелено (Нех., Ми живемо.., 1960, 79).

◊ Зе́лено у голові́ в кого — не вистачає ще розуму в кого-небудь (звичайно про молодих). Додаймо сюди ще такі народні звороти, як «у тебе зелено в голові» (ти ще молодий та дурний) (Фр., XVI, 1955, 281).

ЗЕЛЕНО… Перша частина складних слів, що відповідає слову зелений у 1 знач., напр.: зеленове́рхий, зеленоко́сий, зеленоспи́нний.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 555.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 148.

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE

Зовнішні посилання