Дурнота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:06, 24 квітня 2024; P.kyriienko (обговорення • внесок)
Дурнота, -ти, ж. 1) Глупость. 2) Соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п’є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй. К. Дз. 107.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
