Вдовин
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:36, 24 квітня 2024; P.kyriienko (обговорення • внесок)
Вдовин, -на, -не. = Удовин.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ВДО́ВИН (УДО?ВИН), а, е. Який належить удові або властивий їй. І синові за три копи Жупанок купила, Щоб і воно, удовине, До школи ходило (Тарас Шевченко, I, 1951, 232); І вдовине жито поспіло, та нема кому його жати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 13); Оксана почала розповідати про своє гірке вдовине життя з малими дітьми (Степан Васильченко, II, 1959, 207).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 312.
Ілюстрації
|
|
|
|
