Іграч
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:21, 24 квітня 2024; P.kyriienko (обговорення • внесок)
Іграч, -ча, м. = Грач.
Зміст
Сучасні словники
- ГРАЧ, а, чол. Учасник якої-небудь гри. Ляпали карти грачів, блищав мідний казан з чорної печі. (Михайло Коцюбинський, ІІ , 1955, 147). - Словник Української мови: в 11 томах. - Том 2, 1971. - Стор. - 161.
- ГРАЧ, а, чол. Той, хто любить грати в яку-небудь гру, знавець якоїсь гри. Мабуть, не прийдесь [прийдеться] вам уздріти Таких грачів, як в давній час! (Іван Франко, Х, 1954, 268). - Словник Української мови: в 11 томах. - Том 2, 1971. - Стор. - 161.
- ГРАЧ, а, чол. Людина, що грає на якому-небудь музичному інструменті. Віола стогне під лучком... Схиливсь над нею юнак-грач І слуха [слухає] струн таємний плач. (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 268). - Словник Української мови: в 11 томах. - Том 2, 1971. - Стор. - 161.
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
