Демонський
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:14, 23 квітня 2024; Aprohalska.fpmv23 (обговорення • внесок)
ДЕ́МОНСЬКИЙ, а, е. Те саме, що демонічний. Ніби уявки бачу сцену з Фауста. Мефістофель з гострим лицем, з піднятими кінчиками губів, з демонським осміхом на устах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 311); Задоволений своїм дотепом, він зайшовся тим демонським реготом, який заглушав сміх тисячі нормальних людських горлянок (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 229).
Сучасні словники
ДЕМОНСЬКИЙ, а, е. Те саме, що демонічний. Властивий демону; злий.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=pKs0-BDwKOM
