Комірчина

Комірчи́на, -ни Зменш. до комірка 1, 2. Параска.. з комірчини робить другу хату (Шкірний, IV, 1955, 117); [Жінка:] Я тут служу на кухні. Се ж над вами моя комірчина (Леся Українка, II, 1951, 188); По стінах його тісної комірчини.. бовваніли лубочні картинки (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 160).

Словник відмінків

ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА
Називний	комірчина	комірчини
Родовий	комірчини	комірчин
Давальний	комірчині	комірчинам
Знахідний	комірчину	комірчини
Орудний	комірчиною	комірчинами
Місцевий	на/у комірчині	на/у комірчинах
Кличний	комірчино	комірчини