Сизіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:00, 22 квітня 2024; Yakulyk.fufkm23 (обговорення • внесок)
Сизіти, -зію, -єш, гл. Быть сизаго цвѣта. Оксамити сизіли. Мир. ХРВ. 68.
Зміст
Сизіти
СИЗІТИ, іє, недок. 1. Ставати, робитися сизим 2. Те саме, що сизитися.
Приклади вживання слова
- Почало повівати прохолодою, а хмари сизіли (Вовчок, Вибр., 1946, 162);
- Степ сизіє, .. гасне (Гончар, Тронка, 1963, 19)
- Одного разу він повертався додому рано. Сизів вечір, осінній, тихий (Гуц., Скупана.., 1965, 101).
- Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю й не досягає до краю (Н.-Лев., IV, 1956, 320)
- Серед золотавого їхнього [типчаків] розливу рясніють у ложбинках [улоговинках] озеречка квітів, сизіють де-не-де, ніби покриті інеєм, острівки степового чаю (Гончар, Таврія, 1952, 184)
Джерела
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B8%D0%B7%D1%96%D1%82%D0%B8