Сизіти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:00, 22 квітня 2024; Yakulyk.fufkm23 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Сизіти, -зію, -єш, гл. Быть сизаго цвѣта. Оксамити сизіли. Мир. ХРВ. 68.

Сизіти

СИЗІТИ, іє, недок. 1. Ставати, робитися сизим 2. Те саме, що сизитися.

Приклади вживання слова

  1. Почало повівати прохолодою, а хмари сизіли (Вовчок, Вибр., 1946, 162);
  2. Степ сизіє, .. гасне (Гончар, Тронка, 1963, 19)
  3. Одного разу він повертався додому рано. Сизів вечір, осінній, тихий (Гуц., Скупана.., 1965, 101).
  4. Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю й не досягає до краю (Н.-Лев., IV, 1956, 320)
  5. Серед золотавого їхнього [типчаків] розливу рясніють у ложбинках [улоговинках] озеречка квітів, сизіють де-не-де, ніби покриті інеєм, острівки степового чаю (Гончар, Таврія, 1952, 184)

Джерела

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B8%D0%B7%D1%96%D1%82%D0%B8