Онук

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:31, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Онук, -ка, м. 1) Внукъ. Жили наші діди не знали біди; стали жить онуки набралися муки. Ном. № 583. 2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. Онучок. Грин. II. 128.