П’янчити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:35, 20 квітня 2024; Svnebeshchuk.fshn22 (обговорення • внесок)
П’янчити, -чу, -чиш, гл. Це означає дію, коли людина п'є. Тобто, під час випиванння алкоголю - п'янчить. Зазвичай, це відбувається на постійній основі, і тоді ця людина буде вважатися тією, яка п'янчить своїм способом життя. Напиваться, пьянствовать. На сім світі грішили, горілкою п’янчили. Гн. II. 72.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови в 11 томах (СУМ-11):
П'янчити, -чу, -єш, недок., перех. і неперех. 1. Уживати спиртні напої, пити (про людей). 2. Напоювати когось спиртними напоями. 3. Недоглядати, марнувати (час, життя). 4. Робити щось недбало, недбало, безладно.