Онавісніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:30, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Онавісні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Надоѣсть. Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок, надокучило! МВ. II. 89.