Рукопаш
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:42, 19 квітня 2024; Ovmaksymenko.fzfvs21 (обговорення • внесок)
Рукопаш, нар. Съ помощью только рукъ. Беріть (вагу) рукопаш, дрюків не треба. Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови
РУКОПАШ, присл., розм. 1. Те саме, що врукопаш. Жіноцтво билось на валах рукопаш поруч з козаками (Кач., II, 1958, 486); Немає роздоріж, Дорога нам - одна ж! Стріляй, рукопаш ріж, Бери на абордаж! (Рильський, І, 1960, 299).
2. Те саме, що вручну. Ті рукопаш, А ті за допомогою приладдя З коловоротом палі забивали (Вирган, В розп. літа, 1959, 222).
Ілюстрації
|
|
|
|
