Кленок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:55, 19 квітня 2024; A.tiutiunnyk (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Кленок, -нка, м. Ум. отъ клен.


Сучасні словники

КЛЕНОК, нка, ч. 1. Зменш. до клен. Колись невеличкі, замлілі дубки, кленки, бересточки, липи тепер визирали.. здоровенними, ..пишними велетнями (Мирний, IV, 1955, 16); Круто повернувши на розі біля скверу, машина зачепила молоде деревце.. Це був кленок (Жур., Вечір.., 1958, 395).

2. рідко. Те саме, що клен. От доріжка вийшла з-під скелі на маленьку долину, вкриту акаціями та густими старими кленками (Н.-Лев., II, 1956, 136); Кактуси різні... Алое в грунті росте... Кленок японський (Вишня, І, 1956, 180).

Ілюстрації

Кленок4042024.jpeg

Значення в інших словниках кленок

1.Клено́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови 2.Кленок — -нка, ч. 1》 Зменш. до клен. 2》 рідко. Те саме, що клен. Великий тлумачний словник сучасної мови кленок 3.Клено́к, кленка́ (змен. від клен) Правописний словник Голоскевича (1929 р.) 4.Кленок — КЛЕНО́К, нка́, ч. 1. Зменш. до клен. Колись невеличкі, замлілі дубки, кленки, бересточки, липи тепер визирали.. здоровенними, ..пишними велетнями (Мирний, IV, 1955, 16); Круто повернувши на розі біля скверу, машина зачепила молоде деревце.. Словник української мови в 11 томах кленок 5.Кленок, -нка м. ум. отъ клен. Словник української мови Грінченка

Джерело

https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BA