Здогад
Здогад, -ду, м. Догадка. Г. Барв. 308. Давати на здогад. Давать понять. •
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗДОГАД
1. Думка, припущення, що грунтується на ймовірності, можливості чого-небудь. На початку нова думка виступає у формі здогаду, що висувається до певної міри інтуїтивно (Наука.., 12, 1964, 9); Напливали здогади на душу й мучили (Коб., II, 1956, 96); Всі повірили щойно народженій новині, навіть той, хто першим висловив свій здогад (Тулуб, Людолови, І, 1957, 309).
2. розм. Те саме, що кмітливість. Настуся своїм тонким здогадом та міркуванням одразу втямила цю всю дядинину комедію (Н.-Лев., IV, 1956, 237).
3. Гіпотеза, припущення. Часто не знаємо причини якогось явища, але що ми у своїй свідомости все простуємо до основности і докладностей то таки стараємося бодай уявити собі якусь загальну причину, щоби таким способом пояснити відповідне явище.-Українська літературна мова на Буковині
4.Припущення, кн. домисел; (науковий) гіпотеза; здогадка; пор. ПІДОЗРА.-Словник синонімів Караванського
5.Думка, припущення, що грунтується на ймовірності, можливості чого-небудь. На початку нова думка виступає у формі здогаду, що висувається до певної міри інтуїтивно (Наука.., 12, 1964, 9); Напливали здогади на душу й мучили - Коб.-Словник української мови в 11 томах
6.Ймовірна думка- припущення, (наукова) гіпотеза.-Словник синонімів Полюги
7.Думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА - Словник синонімів української мови
8.Губи́тися (рідше плу́татися, мета́тися і т. ін.) в здо́га́дках (у до́га́дках, у здо́гадах і т. ін.). Не бути впевненим у чомусь; не знати, на якому з припущень зупинитися; сумніватися, розмірковувати - Фразеологічний словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
здогад — [здогад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови здогад — Здо́гад, -ду, в -ді; здо́гади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Джерела та література
1.Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) 2.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 544. 3.Словник синонімів Караванського 4.Правописний словник Голоскевича (1929 р.) 5.Словник синонімів Полюги 6.Фразеологічний словник української мови
