Индичка
Инди́чка, -ки, ж. Индѣйка. Чуб. V. 636.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Самка індика. Індички починають нестися в березні й закінчують у кінці вересня (Птахівництво, 1955, 49); У порівняннях. Доцька, і без того бліда, тепер посиніла, як індичка на сльоту (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 334).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Страва з м’яса цього птаха. Для мене, здається, готувався.. бенкет, так наче я мав апетит людоїда.. Що я більше люблю: печену індичку чи фаршировану гуску? (Коцюб., II, 1955, 358); Поїли дрохву, з’їли ще індичку й гуску (Вишня, II, 1956, 228).
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Цікава історія звичайної індички
У багатьох країнах індичка звичайна відома як домашній птах. Могло статися, що в дикій природі її не залишилося б зовсім. Але, на щастя для індички і, певна річ, для людини, жителі Північної Америки вчасно схаменулися. Родоначальниця домашньої, дика індичка – це великий гарний птах, який мешкає в ряснолистих лісах переважно з дуба, клена, бука, ясеня. Їхні плоди – головна пожива для птахів. Важливу роль у їхньому раціоні відіграють також комахи: коники, жуки, метелики, яких повно-повнісінько на лісових галявинах. Літати індички вміють, проте в разі небезпеки вважають за краще рятуватися втечею. Завдяки своїм довгим і міцним ногам вони можуть бігти довго зі швидкістю до 40 км/год. Самці мають дуже яскраве забарвлення і великі за розміром. Вони десь вдвічі більші від самок і мають вагу близько 15 кілограмів. М’ясо індички надзвичайно смачне. Власне через нього цей птах і постраждав. У ті часи, коли вихідці з Європи заселяли північний схід Американського континенту, диких індичок у лісах була сила-силенна і навряд чи комусь бодай на думку спадало, що вони з часом зникнуть. За науковими визначеннями, на початок XVIII століття там налічувалось понад 10 мільйонів птахів. Першопоселенці із захватом розповідали, що цих птахів у лісі не менше, як дерев. А, проте, нестримне полювання і знищення місць проживання призвели до того, що вже в XIX ст. індички стали рідкісним птахом. А на початкунашого століття тільки поодиноким щасливцям траплялося побачити цих птахів у природному середовищі. Хоча відомо, що цей птах є одним із національних символів Сполучених Штатів. Громадськість, занепокоєна зникненням дикої індички, зуміла переонати державних чиновників вжити заходів для відродження цього птаха. Це дало чудовий результат – індички нині розповсюджена по всьому континенту, птах поселився і призвичаївся навіть там, де його колись зовсім не було. Індичку почали розводити і тримати як домашнього птаха.
