Діваха

Діваха, -хи, ж. Ув. отъ діва.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДІВА́ХА, и, жін., зневажл. Збільш. до діва. Селяни називали безтурботних і верескливих дівах «очеретянками»(Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 115).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Діва́ха, -хи, ж. Ув. отъ діва.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДІВА́ХА, и, ж., зневажл. Збільш. до ді́ва. Селяни називали безтурботних і верескливих дівах «очеретянками» (Вол., Дні.., 1958, 115). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 297. Діва́ха, хи, ж. Ув. отъ діва. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 386.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

ДЕ́ВАХА, девы, жен. (книжн. поэт.). То же, что девушка в 1 знач. «В избушке, распевая, дева прядет.» Пушкин. ❖ Старая дева (разг.) - оставшаяся девицей до пожилых лет.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Діваха або Діва (жінка) — жіноча особа, що зберегла чесноту дівоцтва