Бо

Бо, сз. 1) Потому что, ибо. Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Нп. 2) Же. Чи ж бо я на світі одная? Нп. Годі бо! Та йди бо швидче! Кв.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БО1, спол. Уживається звичайно на початку підрядного речення, а іноді — після першого слова підрядного речення в знач. тому що, через те що і т. ін. Не крути, бо перекрутиш (Номис, 1864, № 5868); Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені (Шевч., II, 1953, 54); Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас. Спи, мій малесенький! Пізній бо час (Л. Укр., І, 1951, 48); Стежка вигиналась знаком питання, бо треба було обминати вишню.. і розбитий навколо неї квітник (Сенч., На Бат. горі, 1960, 51).

БО2, част.

1. спонук. Уживається переважно при дієслівних формах наказового способу та інших, близьких їм значенням словах. — Галю! Галю! послухай-бо, — промовив менший брат, — слухай-бо, мама принесла чоботи (Вовчок, І, 1955, 291); — Дивіться. Дивіться-бо! — крикнув Колісник, упираючи очі на середню дівчину (Мирний, III, 1954, 272).

2. підсил. Уживається при питальних займенниках, прислівниках, дієсловах дійсного способу та ін. у знач. же (ж). Іде та.. зупиняється раз у раз, наче його хто пита щохвилинки: "Чий ти парубок, чий парубок у чоботях, чий-бо ти?" (Вовчок, І, 1955, 292); Багато радощів, але ж бо й праці! (Л. Укр., І, 1951, 441).

Ілюстрації

Див. також

Слово "бо" є дуже коротким та часто вживаним словом, і воно може мати кілька значень:

Сполучник: Українське слово "бо" може вживатися як сполучник, що вказує на причину або пояснення чого-небудь. Наприклад: "Він спішився, бо пізно".

Виділення важливості: У розмовній мові "бо" часто вживається для виділення важливості або обґрунтування чогось. Наприклад: "Давай зустрінемось, бо це дуже важливо".

Загальне слово: Крім того, "бо" може вживатися просто як загальне слово, яке не несе конкретного значення, а служить з'єднанням фрази або частини речення. Наприклад: "Я знаю, бо ти мені розповідав".

Слово "бо" використовується дуже часто в українській мові, і воно може входити в склад складних речень, а також бути включеним в різноманітні мовні конструкції.

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 205.