Бурак

Бурак, -ка, м. и пр. См. Буряк и пр.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БУРЯ́К, а, чол. 1. Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. Коло кожного рядка молодиць стояв «наставник». Він пантрував, щоб сапальниці не лінувались та добре обгортали землею кожний буряк (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 58); При правильній сівбі однонасінних буряків рослини розподіляються в рядках рівномірно (Колгоспник України, 4, 1957, 23). 2. Корінь цієї рослини, що вживається як їжа і корм для худоби, а також є сировиною для промисловості. Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків (Нечуй-Левицький, II, 1956, 283); Кращими коренеплодами є кормові напівцукрові буряки, морква (Свинарство, 1956, 290); * У порівняннях. Молодиця почервоніла, наче буряк, гнівні іскорки заграли у запалих очах (Панас Мирний, III, 1954, 309). ♦ Наздогад буряків [, щоб дали капусти] див. наздогад. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 262.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Буряк, -ка, м. 1) Свекла, Beta vulgaris. ЗЮЗО. І. 114. на догад буряків, щоб дали капусти. Говорить объ одномъ, а намекаетъ на другое. Ном. 2)Кушанье изъ изжаренной свеклы. Маркев. 151. 3) Носящій бурку? Сомнительное слово, встрѣченное лишь въ фальсифицированной думѣ «Татарскій походъ Серпяги», напечатанной впервые Срезневскимъ: Усіх татар-буряків розбивали й пліндрували. Запор. Стар. І. 85 — 86. Ум.бурячок, бурячечок.

Фармацевтична енциклопедія

БУРЯК (Вета L.) — рід однорічних, дворічних і багаторічних рослин родини лободових (Chenopodiaceaе). Відомо 12 видів дикого буряка, що зростають у Закавказзі, Малій Азії. В Криму зустрічається дикорослий Б. триприймочковий (B.trigyna Wetk). Родоначальником культурних форм є буряк звичайний − Beta vulgaris L (лат. beta — буряк, vulgaris — звичайний); рос. назва: свекла обыкновенная. Як овочева і ЛР Б.звичайний відомий за 1500–2000 років до н.е. в Асирії, Вавілоні, Ірані й Вірменії. В Київській Русі його почали вирощувати з Х ст. Культурний Б. звичайний — дворічна рослина. В перший роки життя утворює розетку великих черешкових листків і потовщений м’ясистий корінь різної форми (плоский, округлий, овально-видовжений, циліндричний, конічний) і забарвлення. На другий рік висаджені у ґрунт коренеплоди розвивають прямі, гіллясті, облиствлені, квітконосні стебла. Квітки двостатеві, зібрані по кілька. Плоди зростаються, утворюючи супліддя (клубочки). Культурний Б. звичайний підрозділяють на 2 підвиди: ssp. cicla — мангольд, що використовується як листовий овоч; ssp. esculenta — Б. коренеплодний. Його різновиди: Б. столовий — B. vulgaris.var conditiva, Б. цукровий — B. vulgaris var sacсharifera, Б. кормовий — B. vulgaris L. var crassa. В Україні районовано більше двох сотен сортів та гібридів Б. звичайного. Б. цукровий залишається основною технічною культурою для виробництва цукру. Лікувальне значення Б. звичайного зумовлено наявністю багатьох фізіологічно активних речовин. Коренеплоди містять цукри: сахарозу (у цукрового — до 18%), глюкозу, фруктозу — 1–1,65% (у кормового — 2,5%), а також арабінозу, мальтозу, в малих кількостях рафінозу; пектин; у листках менше цукрів (3–5%); органічні кислоти переважно містяться у листках — до 12–15% сухої речовини (щавлева, яблучна, лимонна оксимасляна, винна, молочна та інші, з яких частка щавлевої становить 24–35%), білок (1,7%). Листя в 3–4 рази багатші на всі азотні речовини, ніж коренеплоди. Б. столовий відрізняється від кормового та цукрового підвищеним вмістом цих речовин. У коренеплодах вміст нітрогену зазвичай не перевищує 2% на сиру масу. Приблизно 60–70% його входить до складу білків, найбільшу частину яких становляють альбуміни і глобуліни. У Б. цукровому міститься 54,6% амінокислот від суми азотних речовин соку коренеплодів, 89% з них — незамінна амінокислота лізин. Б. столовий містить треонін, валін, фенілаланін, ізолейцин, лейцин, глютамінову, аспарагінову кислоти, цистеїн, цистин, гістидин, серин, аланін, гліцин, пролін, тирозин, γ-аміномасляну кислоту. З інших азотовмісних речовин у значній кількісті накопичуються бетаїн і холін. Бетаїн є окисненим продуктом холіну або метильованим гліцином. У дуже малих кількостях у Б. звичайному також зустрічається бетаїн триптофану. Найбільша кількість бетаїну в листі Б. столового — 4,15%. Червоне забарвлення Б. столового зумовлене бетанінами або беталаїнами, що належать до похідних дигідроіндолу. Кількість бетаніну залежить від сорту (78–141 мг/100 г). Червоним пігментам завжди супутні жовті — бетаксантини.

Ілюстрації