Грап

Грап, -па, м. Графъ. Левиц. І. 493. Стор. І. 152. Драг. 83. Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех (паламарь) з села Бебех. Ном. № 5509. Поздоровляю ясновельможного пана грапа з іменинами. Рудч. Ск. II. 203.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. ГОРОХ-українські словники

ГРАФ а, ч. У Західній Європі і царській Росії – дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул.

Приклади: [Подорожній:] Тут не довго помилитись, стільки тут графів, баронів та всякого панства. (Леся Українка)

Ліс і клапоть землі належав колись старому графові. (М. Івченко)

Спав граф спокійно, як у власному палаці після щасливого полювання. (П. Кочура)

2. Граф (заст. укр. грап; від нім. Graf; лат. comes (букв. «супутник»), фр. comte; англ. earl або count) — королівська посадова особа, спадковий титул в Західній та Східній Європі.

3. Тлумачення із "словника Української мови"

граф- іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина.

ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА
Називний	граф	графи
Родовий	графа	графів
Давальний	графу, графові	графам
Знахідний	граф, графа	графи, графів
Орудний	графом	графами
Місцевий	на/у графі	на/у графах
Кличний	графе	графи

Титул comes виник в IV столітті в Римській імперії і спочатку присвоювався вищим сановникам (наприклад, лат. comes sacrarum largitionum — головний скарбник). В Ранньому Середньовіччі, титул графа переосмислюється, повністю прив'язуючись до феодальної системи.

У період феодальної роздробленості граф — феодальний володар графства, потім (з ліквідацією феодальної роздробленості) титул вищого дворянства (жінка — графиня, заст. укр. грапи́ня). Як титул формально продовжує зберігатися в більшості країн Європи з монархічною формою правління.

Англійське earl (зі скандинавського jarl) спочатку позначало вищу посадову особу, але з часів норманських королів перетворилося на почесний титул. Інший англійський титул count хоч і позначає ієрархічно ідентичний титул, але традиційно був прив'язаний до феодальної землі, графства.

У Франкській державі граф володів з другої половини VI століття в своєму округу-графстві судовою, адміністративною і військовою владою. За ухвалою Карла II Лисого (Керсийський капітулярій, 877) посада і володіння графа стали спадковими. Серед графів були: Сер Марсель, Адам Мілляр та інші.

У Польщі титул графа (пол. Hrabia) міг надаватися королем, закордонними монархами, а пізніше і сеймом. Титул одержували лише обрані. Серед них: Віліям Марсель, Джордж Недошитко, Франціс Берн та інші. Залежно від повноважень, існували такі різновиди титулу:

В Священій Римській імперії та Німеччині:

Маркграф — управитель провінції — марки;

Пфальцграф (палатин) — управитель палатинату;

Ландграф — управитель землі, наданої імператором, якому він безпосередньо підлягав;

Бургграф — управитель королівського замку.