Шевчик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:08, 19 квітня 2024; A.tiutiunnyk (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Шевчик, -ка, м. Ум. отъ швець.
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови
ШЕВЧИК, а, ч. Пестл. до швець. То наступало парубоцтво: шевчики, кравчики, ковалі, свитники..- зібралися на ярмарок погулять (Кв.-Осн., II, 1956, 19); Сидить шевчик на стільці, На кумові постільці Пришиває латку (Рудан., Тв., 1959, 218).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Тлумачний словник української мови
