Швендяння

Швендяння, -ня, с. Шлянье, бродяжничество. Швендяння змалку по дворах. Мир. ХРВ. 162.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Цікаві факти або додаткова інформація

Сучасні словники

ШВЕНДЯННЯ, я, с., розм. Дія за знач. швендяти. Швендяння змалку по дворах, простягання христа ради руки попідвіконню привчили дівчину не до праці, а до біганини (Мирний, І, 1949, 234); Є обов'язок - і тоді людина стоїть у житті на твердо визначеному місці. І є блукання. Мандри. Циганство. Швендяння (Загреб., Шепіт, 1966, 27).

ШВЕ́НДЯТИ Ходити туди-сюди (перев. без певної мети, без потреби); тинятися. Приклади [Кобзар:] Тепер народ той швендяє і сюди і туди, як бджоли, що згубили матку. Одні з-за Дніпра біжать, другі за Дніпро тікають – і не розбереш нічого. (Панас Мирний) – Не швендяй під ногами! Забирайся. (І. Микитенко) Він був козаком у Потоцького, а там помандрував у черкаські ліси до Залізняка; ходив з Ґонтою виручать Умань, довго був січовиком і по Волощині швендяв. (О. Стороженко) Наймички .. страшили малого Аркадія, що ввечері серед прочан з'являються цигани з величезними міхами і забирають дітей, які швендяють без батьків. (Ірина Вільде) Дід Грицай .. одбився од роботи .. та все швендяв з старою по весіллях, по хрестинах та похоронах. (І. Нечуй-Левицький) Яків по хазяйству швендяє, – не через те, щоб йому хотілося робити, а треба комусь і за ним дивитись. (Панас Мирний) – Я гадаю, Варваро Павлівно, вже можна варити картоплю, ну, скільки вони ще можуть швендяти? Десять хвилин, не більше! Ну, безсовісні, отак запізнитись! (В. Собко) [Xрапко:] Хіба ти не бачиш, що вони [люди] щодня швендяють до мене, пороги оббивають? (Панас Мирний) Шатнувся [Еней] миттю сам із хати, Своїх троянців позбирати; Зібравши, дав такий приказ: “Як можна швидше укладайтесь, Зо всіми клунками збирайтесь, До моря швендяйте якраз!”. (І. Котляревський)